— Що ж, муруйте, панове, муруйте, — сказав старий, хитаючи головою, — але я вже застарий, щоб я робив це спільно з вами. Признаюсь, що навіть вашої логіки не розумію.
Було вже пізно вночі, і хоч іншими часами подібні товариства сиділи ще далеко довше в цім теплім і з смаком обставленім салонику, то сьогодні раптом, мов на змову, всі зиркнули на годинники і вирішили, що треба мандрувати додому. Вийшли, попрощавшись із господарями, і виведені службою з свічками.
— Е, що там, теревені-вені! — чув Владко зі сходів голос підохоченого конципієнта. — Ану, панове, хто йде зо мною до Добровольського на три коньяки?
— Я, я, я! — відізвалось декілька голосів, саме з тих, яким перед хвилиною було найквапніше вертатися додому.
З гірким усміхом на устах Владко повернувся до кімнати.
— Ну, що ж, Начку, як думаєш, кепський початок нашої публічної діяльності? — запитав із жалем у голосі Владко.
— Що ж з того, що кепський, — відповів спокійно Начко, — але все таки не гірший, ніж ми наперед сподівалися.
— Пишна сцена з галицької… народної комедії, — іронізував дальше Владко. — Так пластично віддзеркаливсь кожний із них з своїм характером, з своїми поглядами та з своїм сумлінням, що, дійсно, краще й не треба. Та для нас це слаба потіха.
— Переборщуєш, брате, — сказав Начко. — Завсіди треба припускати, що в кожній людині під грубою верствою незмитого життєвого бруду, єгоїстичних нагніток і дурних привичок тліє невигасла іскра Божого огню і що леда живий подмух не раз зовсім несподівано може достачити їй поживи, роздмухати чудотворне полум'я з неї. Я певний, що, незважаючи на позірний холод і навіть жарти, не одному бодай зеренце нової думки запало сьогодні на дно душі, бодай якийсь слабий сумнів пробудиться в ній, бодай один порив до нового, справедливого життя, — а все це вже буде зиском для справи, бо ніякий такий рух не пропаде даремне, а сума дрібних рухів творить бурю.
— Поетизуєш, брате, — відгукнувся Владко, що практичніше дивився на справу. — Такі дрібні пориви не придадуться нам набагато, а натомість боюсь, щоб сьогоднішній виступ від самого початку не приспорив нам ворогів. Ану, побачиш,
