„Чом ти, чом ти, воротарю,
Зняв із мене добрий пояс,
Дорогим камінням вкритий,
Що обхоплював мій стан?“
„Війди, богине!
Землі великої цариці
Закони так велять“.
Вона війшла у шосту браму.
Він доторкнувсь її
І з неї познімав перстені,
Що руки й ноги їй вкрашали.
„Чом ти, чом ти, воротарю,
Познімав мені браслети,
Що вкрашали в мене руки,
І вкрашали в мене ноги?“
„Війди, богине!
Землі великої цариці
Закони так велять“.
Вона війшла у сьому браму.
Він доторкнувсь її
І з неї зняв ослону,
Що закривала соромність її.
„Чом ти, чом ти, воротарю,
Зняв із мене цю ослону,
Що вкривала сором мій?“
„Війди, богине!
Землі великої цариці
Закони так велять“.
