Основу цієї поеми я взяв з хорватського вірша, що його найшов Фран Курелац і видав у своїй збірці хорватських пісень (Fran Kurelac Jacke ili narodne pesme prostoga i neprostoga puka hrvatskoga, Zagreb 1871. стор. 138—147). Курелац догадується, що опублікований ним хорватський текст, найдений ним у двох відписках із XVII в., є переклад із якоїсь старонімецької поеми, зложеної мабуть у Відні. Ані про цей німецький оригінал, ані про того, хто й коли переклав цю поему на хорватську мову (інтересно, що переклав коломийковим розміром, хоч і неримованими куплетами!), Курелац не міг дошукатися ніяких ближчих звісток. Він тільки догадується, що поемка, в хорватському затитулована „Alexander“, в німецькому мала титул „Die schöne Juliane“ (Jacke стор. LIII). Я також не дошукувався дальших джерел цієї поеми й подаю її так, як написав під вражінням хорватського тексту восени 1897 р. Завважу, що Чайченкова „Дума про княгиню кобзаря“, що має дуже подібну тему, в часі писання цієї поеми була мені невідома.
