Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Декуди одверта навіть Революція настала. Як характерний епізод тої боротьби, виведена історія о. Нещасного Филимона. У турецькім здиханаті1) В горах, борах з всіх сторон Жив преславний Ботокуда, Звавсь Нещасний Филимон. Муж великий во язиці. (Ботокуди всі великі, Кожний в чімбудь»). От заким ще Почались за обряд крики, Филимон зібрав до себе Із цілого здиханату Ботокудів. Як зійшлися, Він казав заперти хату, Заслонити вікна й так До згромаджених промовив : „Ботокуди, стережіться, Бо чорт лапку нам зготовив ! „Слухайте, яку спокусу Наводив сам Бог на мене ! Слухайте, й вогнем надії Серце розпаліть студене. „В третій день святого посту Ліг я, трошки утруджений, І такий мені нараз Сон приснився божественний.

  • ) Здеханат — деканат, церковно-адміністраційна оди*

ниця; декан, щось як благочинний; турецький — тут Франко говорить про Турку, містечко над рікою Стривм. 140