Русин крикнув : „Ой, Господи, Що це тутка за розпуди1)4? Чого вони тікали? Чи татари напали?“ Каже Біда : „Щоб ти знудивсь [ Це мене так люд напудивсь2), Та ось на лоб, на шию Утікає в Росію. „Про їх втеку я не дбаю : Я за Збручем сестру маю ; Вони біжать чорт зна де, А вона вже на них жде". Іде Русин байраками, Аж тут пани з собаками, З арканами в долоні, За збігцями в погоні. Біжать, біжать, спотикаються, Кричать, кричать, задихаються: „Ой, лишенько ! Ой, біда! Вся двірня нас покида ! „Ой, рятуйте ! Поможіте 1 Ловіть хлопів, задержіте ! Це ж манить московський цар Наш робучий інвентар! „Гей, жандарми, гей, фінанси3), Держіть „людек найкоханьдш“. Ще й кордон хай військовий Стане понад Збруч цілий 1 *)*) Розпуд — переляк.
- ) Напудитись — настрашитись.
3) Фінанс — так звуть скарбового пограничного сторожа. 170
