Ця сторінка ще не вичитана
„Камердінер, осьде пачка ! Що в тій пачці, не питайся, — На! — де посол Безумович,— Швидко д' ньому перепхайся, Дай йому“. Слуга полетів. Пан міністер вже не дбає. Що гадає—Господь знає, Але райхсрат знать не знає. У райхсраті при дебаті Всі рутенці шепчуть стиха : „Треба дати й без дебати,— Пощо крику, пощо лиха !“ Тільки славний Безумович, Прозваний Рак Поступович, Підгортає сивий волос,— Просить сміливо о голос. Пан міністер теє бачить, І думки йому віщують : „Безумович бере гроші, А рутенці голосують !“ III. „Гей, панове депутати, Австріяцькі вірні люди ! Слухаю я вашу мову, Та й гадаю: „Що то буде? „Що то буде з нашим краєм, І з урядом і з церквами, Коли дух гордий, безбожний Вкоренився вже між вами ?
