II. лютим. 1 лютого. „Заждемо ще трохи, та ж маємо час“, — Так „Слово“ й „Проломь“ погадали, Про вечірок в пам ять Барвінського !) враз Торжественно оба промовчали. 5 лютого. В „Віденській“ кав'ярні баталія, „стонь“. „Что сіє и кто вьі таковскій?“ Бач, Гнєвош — гонитель, новий фараон, А мученик став Мончаловський 2). 10 лютого. „Гов !“ — крикнув Сильвестер. — „Не пхаться вже вам У Почаїв здалека і зблизька ! Там шизма ! Сама Богородиця там, Як чуємо, й та шизматицька“ 3). *)*) Володимир Барвінський — громадський діяч, провідник народовців, помер 1883 р. До його політичної програми вороже відносилися й українські радикали, і москвофіли, але мимо цього він тішився значною пошаною через свою безкорисну працю. Напр., Франко надрукував за своїм підписом оду на смерть Барвінського. яку роздавалося на похороні. aJ Гнєвош видазав польську газету, що обстоювала Польщу під Габсбурським монархом. В своїй газеті він розкрив, що москвофіли працюють за російські гроші і що гроші ці одержував один а провідників москвофілів Мончаловський. 3J Криза в москвофільському таборі поробила зміни в уніятській церкві. Рим відкликав з митрополічої столиці Йосифа Сембратовича за його москвофільські симпатії. Він змушений був виїхати в Рим, де і вмер, а на його місце митрополітом став його братанок Сильвестер. Він повів круту лінію проти москвофілів, а це зблизило його близько з народовцями. 218
