Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/224

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Признає, якого Шевченка волить, На м'ягко чи натвердо1)? Епілог лютому. Цей місяць тому переступний, бо днесь Свій звичай переступить Ц. к.1 2) прокуратор, і нумер отсесь Нам „Зеркала“ не злупить. 1884 р. НІ. МАРТ. 1 марта. Гурра! Ось весна! Починається март, А для Поляків „горжкі жалі3 4)а. Побачили бідні, що все те був жарт, Що „Rząd sprzyja nam“^) і так далі. 2 марта. І Таффе побачив і вирік, як стій, Прилюдно і власновельможно, Що край наш — то Авґія стайня, в котрій Порядок зробити не можна. 1) М'ягко чи натвердо Шевченко — тут Франко має на увазі москвофілів (що від г> (твердого знаку) називали себе твердими), які лаяли Шевченка ‘ неуком і п'яницею, та народовців (яких прозвано м'ягкими від ь (м'ягкого знаку), які препарували Шевченка по-свойому, пильно викидаючи всі революційні місця з творів Шевченка. 2) Ц- к. — цісарсько-королівський. . 3.1 »П>ржкі жалі“ — тяжкі терпіння, це католицький релігійний обряд під час Великоднього постуг в честь страждань Христа, коли він ніс хрест свій на Голготу. 4) Правительство по нашій стороні. Тут, як і дальше, мається на увазі слідуюче. В 80-их роках дали себе важко почути результати польсько-шляхетської політики в Галичині. З заведенням автономії (samovzadu — самоврядування) Галичина цілком попала в руки польської шляхти 2 23