Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/250

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Ей, Василіяни, невже ж лиш для вас Ще тайною ваша руїна? 10 червня. Нас милує Бог. Щоб гріхи наші змить Знать за Єзуїтів мольбами Шле дощ, шле потопу. Бурлить і шумить Безмірная повінь полями. 11 червня. Руйнує повіти, і села й хати, Руйнує весь краю добробит, Та до Єзуїтів не може дійти, Не бійтесь, Бог знає, що робить. 12 червня. „Рятунку ! Рятунку Iм — мільйони кричать. Газети кричать: „Реґуляц'ї !“ Ось з Відня три тисячі грошей імчать „Рятуйся сам краю з руйнац'ї“ ! 13 червня. А Рим ласкавіший. Щоб в повені зла Ловить грішні, душі русинів, Дає — єзуїтська рука замала — Ще й руських Бернардинів. 14 червня. Шо ще єзуїтська рука замала, Доказує gmina Kozina *): Торік єзуїтська там міс'я була, — щ о-ж робить цей рік ота gmina ?

  • ) Село Козина.

249