Що щирої критики слово взяли Відразу на знак недовір'я. Не в тім патріотизм, щоб орендувать Для себе діла всі народні, А треба публічне публічно ділать, І накше хвали ми не годні. Та ба, патріот у нас кожний стає І авторитетом відразу, І кожний критичну увагу взнає Гнеть1) за особисту образу. І критика зараз він тягне на суд, І коб так мав власть, як не має, Відразу б повісив. Жаль тільки, що тут Ваш авторитет не сягає. Ей, отче Ружицький, хоч чесний ви муж І русин твердий та правдивий, То з пізванням2) „Дела“, бігме, тільки стид І насміх на себе стягли ви. Відіб'ється тут чесний спосіб також Полеміки „Слова“ й „Пролома“. Мій Боже, як в нас розпаношилась лож, Немов вона здавна тут дома. А вона ж так недавно прибула до нас Із півночі стежков поганов *)*) Гнеть — зараз же. ■) Пізвання — притягнення до судової відповідальносте „Дело" — орган народовців. 260
