Ця сторінка ще не вичитана
Як змора потягне на гори-ліси І свобідне почується слово. До тихої праці нас кличе пора. Хай падлюки кричать :„Победихом*ь“ Прийде час і для нас. Ми для нього Прощайте й не згадуйте лихом ! 1884 р. XIX. ПАНІ ФЕВРОСІЯ. (Наслідуване). „Панечко, голубочко, Февросіє любочко ! Чом сидиш зажурена, Голова понурена ?“ „Ох, покинь, мій синчику, Дай спокій, русинчику І І без тебе нудь мені, І без тебе труд мені. В три дуги згинаюся, З всяким лихом знаюся“. „Це ж біда, голубочко, Февросіє любочко ! Та ж ти дама знатная, Пані многовладная“. „Ой, була, мій синчику, Славилась, русинчику, Дамою всевладною, Чемною, укладною, Ситою, обильною*), До людей прихильною“. 1І робім ! 1) Обильний—щедрий, багатий. 263
