Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/354

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

З них повиходять патріоти, Отці, борці, підпори трону, Підпори віри і закону. Тож про будучі надії, Про пляни й замисли важкії, Про бої й жертви грандіозні Тут йдуть розмови серйозні. Важка іде духова праця : Вони хлопістики *) учаться. 3. Пан Едмунд був не злий з природи,— Та це й про чорта мож сказати. Й коли б багатства, блиску, вроди, Наметної* 2) душі й свободи Йому не довелося мати, Він з своїм розумом спосібним, З своєю волею твердою Став би робітником потрібним, Став би борцем у чеснім бою. Та псі оті природні дари, Котрі на тисячу одному Даються, — мов злуднії 3) мари, Його тягли — а все ід злому. Від малку без границь пещений, Пихи і гордости навчений, Звик до неробства і до ліни І до розпусти для відміни. У всьому мав він вольну волю, Не знав в життю — не то що болю, А навіть прикрости малої ; А) Хлопістика — це іронічна назва, означає, як працювати серед хлопів (селян). 2) Наметний — полонізм, пристрасний. 3) Злудний — облудний, обманчивий. 77