Мов вода з нори на луг. Край наш бідний, люд наш темний У біді затверд, окріп, Ще й смієсь чужому горю, Брату з горла видре хліб. От тому годиться тямить Про людей, що з тої тьми, З тої вовківні страшної Вирвались, щоб буть людьми. II. Я в ^Руді близь Магерова ‘) Вже не раз вперед бував, Про родину Шльоми Штенгля Теж не раз це й те чував. Аж раз літом по полудні Дощ в дорозі мя застиг2),— Я до Штенгля й схоронився. У гайочку груш товстих Хата Штенгльова стояла — Хлопська хата, не шинок ! Обійстя3), стодола, стайня, Пасіка, і знов садок — Всюди лад, порядок, дозір, Хтось, мабуть, за всім глядить, Що не тільки гроші любить, Але в праці любить жить. Чу ! Гуркочуть жорна в сінях ! Вхожу — скрипнули чопи — В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, ]) Маґерово — близько Львова. 2) Застигнути — заскочити. 3) Обійстя—садиба, хазяйство.
