Масла, молока, сметани, Та й до мене: — „На, бери Миску, ложку, підвечіркуй ! Ти ж у мене нині гість! Шльома пізно верне з поля, Гість тим часом попоїсть“. — Підвечіркуючи, Хаїм Все балакав, — видно, рад Був чужому чоловіку. І хоч дощ почав стихать, Не пустив мене в дорогу. — „Ти лишися, заночуй ! Завтра шабаш, гріх ходити, — Так ти з нами шабашуй!** І здалось мені так тихо, Тепло, гарно в хаті тій, Що й самому захотілось Перебути довше в ній, Захотілося пізнати Хліборобну ту сім'ю. От і виждав я, як Хаїм Перервав щось річ свою, 1 озвавсь : „Скажіть, реб Хаїм, Много краю я сходив, А жидів я хліборобів Щось ніде не находив. Як це ви дійшли до того — Чи то ви, чи хто другий, Що жидівські всі Panusses *), Що шинкарство і торги Ви покинули й робити Коло ґрунтуприйнялись ?“ Вислухав старий, до столу Головою похиливсь.
- ) Panusses — зарібки. (Ів. Фр.).
156
