Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/446

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Чую я — кипить в громаді, Пошепти грізні пішли : „Вбиймо пана ! Все одно нам ! Нема правди на землі !“ Думаю, погано буде. От громада як зійшлась, Я й кажу : „Вспокійтесь, люди, Є ще правда серед вас. Я про ліс той добре знаю, Хто й коли його вписав, — Я за свідка проти пана Стану, ліс ваш не пропав ! Сміло рекурс *) подавайте ! Я пів кошту буду ніс* 2)“. Ну, що довго говорити — Виграла громада ліс. Гей, озлився пан на мене І завдав мені біди, Але люди в мні сусіда, Брата взнали відтогди3)“. VIII. Вечоріло. Ще гляділо Сонце в дзеркало ріки, Як в садку загомоніло : То від жнива йшли жінки. Жінка Хаїмова й жінка Шльомина, обі в хустках, Серп у кожної на тім'ю, По снопові у руках.

  • ) Рекурс — просьба, щоби зробити неважним судовий

присуд. 2) Буду ніс — буду нести, — форма, вживана галичанами, вплив німецький. 3) Відтогди — відтоді. 169