Дня 28 липня. З Дрогобича до Східниці.
З Дрогобича в гори три шляхи ведуть,
Один лише простий — гляди ти!
Хроніст на цей раз вибира кривий путь,
Хоч простими все звик ходити.
Його тягне у рідне село. Кого ні,
Комітет тих у Трускавець вислав:
Напитися „нафти“[1], зирнуть копальні,
А відтам махнемо в Борислав.
Борислав, поезії повний куток!
Оглянуть не жалуйте ходу!
Що ріпників[2], ям[3], і жидів, жидівок,
І нужди, і бруду, і смроду!
Ось Діл[4] вже поважний чекає на нас,
Тут ноги натужаться значно;
В веселій компанії швидко йде час,
А в Східниці спатимем смачно!
Дня 29 липня. Східниця. Урич.
По місті ходить знає кожний, мабуть,
По горах не так то легенько;
Хоч дихає сильно й свобідно там грудь,
Ногам зате таки прикренько.
Ті гори, ліси і спадисті стежки —
Поезії, певно, в тім маса,
Та коням біда і псуються візки,
Дреться одіж і тратиться каса!
