Там тобі роєм ярі пчілоньки, Ярі пчілоньки медок збирають. Пречиста діва весь світ перейшла, Весь світ перейшла, сина не знайшла; Весь світ за нею зазеленівся, Весь світ за нею розвеселився. Ой, сидить пані в пишній палаті, Шабельку гострить, думку думає, Думку думає, слугів питає : „Що там за діва іде полями, Іде полями, тяженько плаче, Рученьки ломить, Господа молить? За нею поле зеленіється, За нею річки розливаються, За нею діброви розвиваються. Біжіть до неї, напроти неї, Нехай не ходить по моїм полю ! Бистрії річки водами грають, В поході військо моє спиняють“. Старша сестриця по полю ходить, По полю ходить, копи рахує, Рахуе-числить, зчислити годі. Старша сестриця задумалася. „Що то за діва полем ступає, Полем ступає, тяженько плаче, Рученьки ломить, Господа молить? За нею поле зеленіється, За нею річки розливаються, Шумні діброви розвиваються“. Старша сестриця пішла до неї, Пішла до неї, напроти неї, За ручку бере, словом втішає, 266
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/543
Зовнішній вигляд