Ця сторінка ще не вичитана
EXCEL5I0R! І. НАЙМИТ. В устах тужливий спів, в руках чепіги плуга, Так бачу я його ; Нестаток, і тяжка робота, і натуга Зорали зморщками чоло. Душею він дитя, хоч голову схилив, Немов дідусь слабий Бо від колиски він в недолі пережив І в труді вік цілий. Де плуг його пройде, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан хвилясте жито вкриє, Свій плід землиця дасть. Чому ж він зрібною *) сорочкою окритий, Чому сіряк, чуга 2) На нім, мов на старці, з пошарпаної свити ? Бо наймит він, слуга. Слугою родиться, хоч вільним окричали Багатирі його ; В нужді безвихідній, погорді і печали Сам хилиться в ярмо.
- ) Зрібна сорочка — сорочка з сирого, т. зв. селянського полотна..
- ) Чуга — верхня одежа, без рукавів і коміра, з косма*
того зверху сукна. 55
