Ця сторінка ще не вичитана
Чи знав я цю постать, чи бачив уже ? Лице мов знайоме, та зовсім чуже !“ Профілі і маски — ось поле розлоге ! Ось все, що дає нам життя наше вбоге. І вбогі жили б ми, понурі, як мари, Якби не поезії дивнії чари. Вона ті профілі хапа на лету, Дає їм безсмертне життя, теплоту ; Всі маски свобідно вона відхиляє, І в душах, мов в книзі, вигідно читає. Укритеє щастя, мов мати дитину, Вона обгортає у теплу ряднину. Незримії сльози, що плаче душа, Вона поцілуєм своїм осуша. ЗО березня — 1 квітня 1893. 72
