Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/85

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

УКРАЇНА. І. МОЯ ЛЮБОВ. Вона так гарна, сяб так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любови, щирости, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кожніській пісні стиха. її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відречися власних птіх, Щоб їй віддатись доконечно ? А полюбивши, чи ж би міг Я божую її подобу Згубити з серця, мимо всіх Терпінь і горя аж до гробу? 11 чи Ж nej. -ЛТЬ ця любов Тій другій та святій любови До всіх, що ллють свій піт і кров, До всіх, котрих гнітуть окови? 84