Ця сторінка ще не вичитана
IV. Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде ! Розпадуться пута віковії, Прокинуться люди. Розпадуться пута віковії, Тяжкії кайдани, Непобіджена злими ворогами Україна встане. Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяна-річки Одна, нероздільна. Щезнуть межі, що помежували Чужі між собою, Згорне мати до себе всі діти Теплою рукою. „Діти ж мої, діти нещасливі, Блудні сиротята, Годі ж бо вам в сусід на услузі Свій вік коротати ! „Піднімайтесь на святеє діло, На щирую дружбу, Та щоби ви чесно послужили Для матері службу. „Чи ще ж то ви мало наслужились Москві і ляхові ? Чи ще ж то ви мало наточились Братерської крові ? 87
