Ця сторінка ще не вичитана
Завдали ж лисицям жаху Ті щити І І досі сниться їм та руськая вольниця, Те гулящеє юнацтво, Те козацтво, гайдамацтво, Що не знало волі впину, Що боролось до загину, І пройшло як море крови, Як пожежа по степові, По історії Вкраїни… v Навіть згадки, навіть тіні Тих великих мар до нині Страшно виплодам яскині, І вогню зубами крешуть, На щити червоні брешуть.
