Ця сторінка ще не вичитана
VI Так, ти одна моя правдивая любов Та, що не суджено в житті їй вдовольниться; Ти найтайніший порив той, що бурить кров, Підносить грудь, та ба — ніколи не сповниться. Ти той найкращий спів, що в час віт- хнення сниться, Та ще ніколи слів для себе не знайшов; Ти славний подвиг той, що я б на нього йшов, Коб віра сильная й могучая десниця. Як згублену любов, несповнене бажання, Невиспіваний спів, геройське поривання, Як все найвищеє, чим душу я кормлю, Як той вогонь, що враз і гріє й пожирає, Як смерть, що забива й від мук звільняє. Отак, красавице, і я тебе люблю. 23
