Ця сторінка ще не вичитана
VI Ой, ти дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? Скучерявили густі лози, Підмили корінь дрібні сльози. Скучерявили темні ночі, Зранили серце чорні очі. Чорнії очі, пишна врода, Гордая мова, непогода. Гордая мова — вітер зимний, Вічна розлука — жаль нестримний. Вже ж моє серце, сохне, тане, Вже ж моя краса в'яне, в'яне. Вже моя сила слабне, гнеться, Вже мені весна не всміхнеться. Падуть листочки зв'я.пі, зв'ялі— От так і сам я впаду далі. _ Решту красоти, решту сили Поріжуть живо гострі пили. Гострії пили, людська злоба, Стопче байдужість, як худоба. 53
