Ця сторінка ще не вичитана
XIII Оце тая стежечка, Де дівчина йшла, Що з мойого сердечка Щастя унесла. Ось туди пішла вона Та гуляючи, З іншим своїм любчиком Розмовляючи. За Ті слідами я Мов безумний біг. Обливав сльозами я Пил із Ті ніг. Наче потопаючий Стебелиночку, Зір мій вид Ті ловив На хвилиночку. І мов нурок перли ті На морському дні, Сквапно так мій слух ловив Всі слова Ті. Оце тая стежечка І звивається, А у мене серденько Розривається. 62
