Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
X
 

Хоч хто і сто літ проживе
Безчесно, непоздержливо, —
Волів би день один прожить
У чесноті, в думках святих.

Хоч хто і сто літ проживе
Без розуму блукаючи, —
Волів'би день один прожить
У розумі, в думках святих.

Хоч хто і сто літ проживе
Ліниво, без енергії, —
Волів би день один прожить
У праці, в чеснім змаганню.

Хоч хто і сто літ проживе
Про почин і кінець не дба, —
Волів би день один прожить
І тямить почин і кінець.

Хоч хто і сто літ проживе,
Премудрости не знаючи,
Волів би день один прожить,
Пізнавши праведений закон.