Торби за ким носити? А що правда, Те я й говорю і не розумію, Чого тобі бурчати на ватажка, Котрого сам ти вибрать помагав! Грім. Чорт вибирав його, не я! Б о й ч у к. І чом ти, Коли тобі нелюбо так під ним, Не йдеш собі до іншого ватажка, Або свою дружину не збереш? Та ж Марусяк за ніжку не прип'яв Тебе до себе! Грім, І піду! Ій-богу, .. Ще нині йду відціля в Чорногору! Цар. І я з тобою! Не подоба нам, Яко цареві, та служить такому, Що бабським є слугою! Бойчук. Гріх тобі Таке балакать, Царю! Баба ця, То щире золото! її слугою! Та ти б тоді аж чоловіком став, Якби зробивсь її слугою! Цар. Бачиш! Я те казав відразу, як лише Вона явилась тут в лиху годину: „Це чарівниця, відьма!" Вже мене Не здуриш, вмію я таку пізнати. Погляньте лиш, як тії очі в неї Блищать несамовито і який На щоках рум'янець грає! Бідний Бойчуку! Швидко буде смерть твоя, Бо відьма вже тебе втяла у серце! Бойчук. Тьфу, тьфу! Безумний! Що це ти плетеш? Цар. Ага! Чекай, побачиш, чи не правда! Кому кров з серця відьма ссати стане» Той зразу почина її любити: 180
