Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/248

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

В о л ь ф. Що то значить? Пощо мене nart питають про якихось людей, котрих я не знаю? Жандарм. Не знаєте? Ані Микити Тума- нюка, ані Гершка Люкса? В о л ь ф. Пан з ними бачилися? Пан їх питали? Жандарм. Війте! Пошліть по присяжного й по свідків. Мусимо зараз зробити докладну ревізію 1 у пана Вольфа. Вольф. Ай вай мір! Ревізію! Ревізію? Ай вай! Війт. Та присяжний ось тут близько, по дорозі, а за свідків ось сусіди можуть бути. Вольф. По що ревізія? За що ревізія? Жандарм. Оці всі люди, що я вас про них питав, творили шайку злодіїв. Тепер нам удалося їх усіх приловити, а вони всі згідно кажуть, що ви їх голова, що вони вам служили й усе крадене добро у вас складали. Вольф. Ай вай мір! Пане шандар, то неправда! То брехня! Af manę Munes 2, брехня! Жандарм. То дуже легко може бути. Але в такім разі пощо вам боятися ревізії? Вольф. Ну, але пощо вам мучитися? Щоби я так добрий рік мав, що нічого не знайдете? Жанда р м. І те може бути. Дуже може бути, що ті злодюги на вас набрехали, так само, як ви на пана вчителя і його сестру. Але мій обов'язок — зробити у вас ревізію. Вольф. Ну що ж, я не буду противитися, але кленуся вам, що я нічого не винен! Жанда р м. Це зараз покажеться. Ходімо! 1 Ревізія — трус. - Клянуся всім СВЯТИМ. 247