Чирняк. Всьому винно зіпсуття! Деморалізація! Нові моди раз-у-раз. А вже отой проклятий Медлінг зовсім нас підрізав. Шпіцкопф облизується. Ага, Медлінг! Па- м‘ятаю! Ви тоді, пане майстер, здається, цехмістром були. Чирняк. Так, так! І потрудився чимало, Сорючися з тим заволокою. Та що з того! Не помогло! Завадський. Ой, усі ми тяжко його відчули. Ще перед ним був тут інший склад взуття віденської, потім прийшов склад празький, а тепер нам тут англієць живий лізе, та й ще з фабрикою! Пропадемо! Гутак. О, певнісінько, як той казав, пропадемо! Цимбальський. Як думаєте, панове, скільки би так мусів продукувати той англієць і по якій ціні, щоб вас усіх плазом «положити? Чирняк. А нехай його грім Божий перше плазом положить! Вже як він тільки заложить свою фабрику й заведе свої склади, то нам буде досить. Гутак. Для самої новості, як той казав, увесь народ повалить до нього. Чирняк. А челядь! Думаєте, що один із них усидиться в нас? Усі підуть до нього. От і мій пан Криштоф збирається. Криштоф.і Бо мушу, коли пан майстер мені виповідає місце. Чирняк. Чекайте, захопите ви ще в того англійця* шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! Шпіцкопф. Ну, а як думаєте, панове, що потрібно було би для піднесення вашого ремесла? 323
