Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/275

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Припережи шаблюку.
„Так буду лежати і слухать і ждать,
Мов стійка в могилі укрита,
Аж поки не вчую: гармати гримлять
І стукають кінські копита!
„Се їде мій цісар почерез мій гріб'
У блисках, брязкоті зброї!..
І встану я також оружний у ґлід
На нові побіди і бої”.

 
ПОЕТОВІ
 

Співаєш, як колись Тіртей
Співав, герой свобідний,
Та публіку найшов ти злу
І час невідповідний.

Прихильно слухають вони,
Хвалять і плещуть, братку:
А то високії думки,
І форму має гладку!

А як засядуть при вині,
Тобі п'ють многа літа,
Відтак почнуть твої пісні,
Горлаючи, ревіти.

Раб любить вольний спів співать
В шинку, підпивши живо:
Від співу легше на живіт,
Смакує ліпше пиво.