«До чого така робота?
Чорту на вечору!
А на тую шоколаду
Я йому нас…
«Цар не цар, празник не празник,
Все мені одно!
Не хочу́ гриміть! Чи з того
Маю що? Г…»
Драб стояв увесь затерплий,
Як короп у гречці:
«Що за мова, пане тату!
Спам'ятайтесь преці!
«Адже ж я у царській службі,
Так як усі люди;
Як я се скажу цареві,
Що вам за се буде?»
Та Перун як впав у лютість,
Посягнув у скриню,
Витяга на пана драба
Свою громовину.
Драб так довго не барився,
Вискочив дірою
Та й добіг до Владимира
З тою новиною.
«Ваша царськая величність,
Доношу з покором,
Що тото, що мовив Перун,
Повторити сором.
«Не гримить, на мене тюкнув,
Як на пса з-за плота,
На величність вашу ригнув
Гидку лайку з рота.
