Хто жебрак був за Перуна,
Жебрав і потому,
А хто був душа правдива,
Того гнали з дому.
Бо світ все однакий, люди
В нім не роблять зміни:
Плюнь хоч сто разів у море,
Не зіб'єш в нім піни.
То й на Русі без Перуна
Все старим порядком
Бігла світова машина
Як по маслі гладко.
Та за теє попсувалась
Церковна машина,
Бо попам у їх млиночку
Луснула пружина.
Хлоп, то хитрий лис від роду
До крайньої нитки:
З того втоплення відразу
Вимацав пожитки.
Перестав шістки давати
На служби та треби,
Та молебні, бо нема, мов,
Пана бога в небі.
На всеночне не ходили,
Водосвят не стало;
З голоду дяки вмирали,
Попам спласло сало.
Стали діятися чуда:
Кров текла з ікони,
Чиста панна породила
Чотири дракони.
