Тут остання вся послуга:
Гробарі, сестриці,
Дзвонарі і свічоносці
Й баби проскурниці.
«Що вам треба?» цар питає
Під навісом синім, —
А вони всі в один голос:
«Гинем, пане, гинем!»
Тут попівство шле з-між себе
Царю депутац'ю,
А один за всіх промовив
Ось яку орац'ю:
«Славний царю Владимире,
Хоч повік владай нам!
Та як вбив нам пана бога,
Іншого надай нам!
«Нам все одно, сей чи той бог,
Який-будь най буде,
Щоб лиш був хтось, перед ким би
Мали боя люди.
«Особливо хлоп без бога,
Наче звір, озлиться,
Ще й не буде мав до кого
За царя молиться.
«Мусить хтось пускать на хлопа
Грім і град і хмару;
Нам без бога жить незмога, —
Бога дай нам, царю!»
Очевидно ся промова,
І розумна й щира,
Трафила у саме серце
Царя Владимира.
