І з цигарою в устах,
Мов цар гордий і здоровий,
Просто перед дім поштовий
В добрих причвалав думках.
Зараз — взір всім арештантам
Без опіки й стражі сам там
Повечеряв я з смаком,
Поки варта знакомита,
Вся обдряпана, оббита,
Приштильгукала пішком.
Спав я смачно, але власти
Невгавали всю ніч клясти
Та стогнати залюбки;
Арніку на рани клали
Та горілкою мазали
Пооббивані задки.
Отакий конець тієї
Епопеї! Я до неї
Не додав ніщо й на зуб,
І ще нині у Вайдрінгу
Потвердить тобі все, синку,
Пан поштмайстер Далеруп.
