Посол найкращий бридне, як злу вість несе, А ти, найбридша, любиш тільки вісті злі. Та не вдалось тепер тобі, пусті вітри Трясуть повітрям. Небезпеки тут нема, Та й небезпека тут була б пуста грізьба. Сигнали, на вежах експльозії; труби і сурми, воєнна музика, похід могутнього війська. Ось зараз стануть тут у бій готові Герої дружнії мої. Той тільки варт жіночої любови, Хто вміє сильно боронить її. До начальників війська, що виступають із рядів і наближаються. Завзяттям здержаним горять їх очі,— Воно побіду певну їм дає. От так тут молодечий цвіт півночі І сходу міць квітчастая стає. Закуті в сталь, що блискає й іскриться, Держав розбили много ті ряди; Де стануть, стогне там земля й труситься І грім гуркоче в їх сліди. З Пілоса ми розпочали облаву: Старого Нестора пропав і слід, І всіх дрібних князьків, немов отаву, Розвіяв наш неспинений похід. Ідіть тепер і від цих стін негайно До моря Менелая проженітьі Хай блудить там і грабить, як звичайно,— Він це любив і вмів від давніх літ. Від нині ви князі. Це королеви Спартанської такий приказ; їй всі оті країни піддасте ви, А зиски з них підуть для вас. 151
