Ця сторінка ще не вичитана
Не бачиш, що тобі і твоїм дітям Враз грозить. Ну-ко, лихослов за те Креона й мій язик! Та знай: немає На світі чоловіка, щоб страшнішу Загибіль мав, як та, що жде тебе. Е д і п. Га, маю слухать довш його зухвальства? Не щезнеш ти? Не підеш швидко геть, Плечима к цьому дому обернувшись? Т е й р е з і й. Я б і не був прийшов, як би мя ти Не був зазвав. Е д і п. Звучи тебе сюди, Не знав я, що почнеш плести дурниці. Т е й р е з і й. Так я тобі таким дурним здаюся? А твоїм родичам здавався мудрим. Е д і п. Яким? Стій! Хто ж, по твоєму, мій родич? Т е й р е з і й. Цей день тебе і вродить і погубить. Е д і п. Що знов за темні загадки говориш? Т е й р е з і й. А ти хіба не найліпший розгадник? Е д і п. Кпиш з мене там, Де я вказавсь великим. 256
