разом, то ніби, щоби все поле збили в один лан громадський і щоби на нім робили всі разом, що вродиться, також разом іде до громадського шпіхліра, а відтак уряд громадський ділить кожному після того, як робив: робив більше, більше дістає, робив менше, то й менше дістає.
Олекса слухав здивований.
— Ба, та що тото — каже,— що є така наука?
— А так, наука.
— І тота наука заказана[1]?
— Ні, не заказана.
— Ба, то за що ж вас судили, коли не заказана?
— Чуєш, що казали нам, що ми ніби зробили між собою таємну кумпанію, а то не вільно.
— Ну, а ви робили таку кумпанію?
— Та, — кажу я, — нам того на докладь не довели, а тільки виміркували з того, що в нас понаходили листи, що ми писали один до другого.
— Але скажи ж мені, — зачав Олекса по короткій мовчанці. — Тут про вас говорили, що ви уряд касуєте, — а ти ось говориш, що буде уряд громадський, щоби ніби паювати, що ся кожному належить?
— А так, — відповів я, — то видно тоті брехали, що про нас таке говорили. Ми тільки того хочемо, щоби кожний працював на користь усеї громади, а тоді вся громада буде могла кожному забезпечити таке життя й таку вигоду,
- ↑ Заказати — заборонити.
