Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ПЕРЕДМОВА
 

Говорити про важність т. зв. руського[1] питання для галицьких справ, особливо серед теперішніх відносин, на мою думку, не веде ні до якого результату. Далеко важніше збирати матеріял для докладного пізнання цеї справи та основного її полагодження. Це й мета оцих моїх нарисів.

Жиючи довгі літа серед різнородних партій та відтінків галицької Руси, мав я нагоду додивлятися докладніше, ніж хто інший, до тої сумішки неконсеквенцій, мрій, непорозумінь та простого нерозуміння, серед якої жиє, ділає та обертається чоловік із руської інтеліґенції. Довгі літа пильних спостережень, розуміється, не без численних розчаровань та помилок із мойого боку, позволили мені нарешті проглянути цю густу мряку, що покриває зовнішню постать тих людей, доглянути їх різні забарвлення відповідно до партій, напрямів та ніби переконань,

  1. Цебто — українського.