кляса збиралася досить часто вечерами в тій пиварні, де при повних склянках ішли веселі розмови та товариські співи. Раз тільки, згадується мені, ми були таким більшим товариством у винній торгівлі Штернбаха. Син властителя тої торговлі, також ученик дрогобицької гімназії, що йшов роком нижче мене, мав незвичайний талант до клясичної філології і живе тепер у Кракові, як професор університету і член польської Академії Наук. Коли зібрані студенти хотіли вечером повечеряти щось, то йшли до трактієрні Єґера, в якій одначе можна було крім пива дістати тільки свинину.
Розуміється, був іще співацький хор, без окремої організації, який складався з учеників вищих кляс, охочих та здібних до співу. Цей хор із природи речі був виключно український, бо ученики латинського обряду, що ходили на службу Божу щонеділі та свята до латинського костела, слухали там гри органів та співу органіста, і не потребували свойого власного хору. Русини дрогобицької гімназії за моїх часів мали досить гарний хор, якого традиція тяглася ще від часів давніших, від моєї шкільної науки. За моєї пам'яти ще з нормальних шкіл, диригентами гімназіяльного хору були Стеців, Ничай (теперішній директор «Народньої Торговлі»), Коростинський, Гапонович, Дрималик, Янишин і, нарешті, мій шкільний товариш Кароль Бандрівський. Із визначніших співаків, що за моїх часів співали в дрогобицькім гімназіяльнім хорі, згадаю ще басів Танчука та Коростинського, тенора Закревського, пізнішого оперового співака в Москві, рік чи два мойого шкільного товариша з нижчої гімназії — Демкова, що покинув гімназію, не скінчивши її, та Тиханського, що мене та деяких моїх товаришів учив початків нотного співу. Основателем того гімназіяльного хору був Стеців, що прийшов до Дрогобича з Перемишля, де при гімназії вчив співу Нанке, німець, що полишив по собі деякі композиції також українських церковних співів. Стеців, прибувши до вищої гімназії до Дрогобича, зібрав деяких шкільних товаришів, здібних та охочих до співу, навчив їх початків нот, і таким способом оснував ученицький хор, якого традиція тяглася до моїх часів і далі.
Не буду тут ширше розводитися над першими роками моїх університетських студій. На це прийде
