Цю сторінку схвалено
Якийсь гомін! Що це? Хто це? До мене? В таку пору?…
Кроки в сальоні.
— Це ти, Ивасю?
— Я, прошу пана.
— Ти ще не спав?
— Ні, прошу пана. Читав досі.
— Що там таке?
— Якась пані в передпокою. Конче хоче бачитися з паном.
— Пані? стара? молода?
— Не знаю. Завуальована. Я перепрошав, не хотіла йти. Скинула футро. Там холодно, а вона сидить у такій легкій сукні, червоній з білими цятками…
— Проси!
В лютім 1905.
