Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 5. Оповідання (1956).djvu/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Щука почала кидатися в сіти, але це вже була даремна праця. Я вхопив її обіруч, щоб не продерла сіті, товариш зібрав крила волочка і за хвилю оба ми разом зі щукою були на березі.

— А, добрий день вам, кумасю! Ось де ми з вами здибалися!

Щука кидалася завзято в траві, поки ми передягалися в сухе шмаття.

 1899 р.