Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 5. Оповідання (1956).djvu/66

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тих дурниць. І пощо все те перемелювати? Чи тото хто читає? А як читав, то що йому з того прийде? Адже найрозумніший може здуріти від того. Це конденсована бляга[1], екстракт глупоти і дурисвітства.

Критик (не підводячи голови від роботи).

Хоч раз пан Вінкентій оцінив свою працю так, як вона того варта.

Заграничний політик.

Скажіть докладніше: працю всіх нас, газетярів.

Внутрішній політик.

Перепрошую, я не давав уповноваження говорити в моїм імені. Ми демократи: кожний відповідає за себе.

Критик.

І пише дурниці на власну руку.

Репортер.

Er ist ein Narr auf seine eigne Hand[2].

Заграничний політик.

Розуміється, репортери всюди мають першенство.

Репортер.

Тільки не перед дипломатами.

Внутрішній політик (скінчивши роботу, встає).

Панове, тільки без зайвих компліментів! Займімся якоюсь реальнішою роботою. Устроюємо снідання?

Всі.

Добре, добре!

 
  1. Бляга — фразерство, брехня.
  2. Він є дурень на свою власну руку.