Буде зло̀ститись чи плакать?
Але ж буде мав чого».
Швидко мало вже світати,
Як з проходу до палати
Потайно халіф вернув;
Швидко Богу помолився,
Розібрався, положився
І як з купелі заснув.
Скоро добрий день зробився,
Вже халіф зі сну збудився,
Із м'якого ліжка встав,
У воді холодній вмився,
Щиро Богу помолився,
В радну залю завітав.
Там уже дворян без міри,
Там візири, і еміри,
І урядники, й князі
Посходи́лись раду радить,
І судить, карать і ладить,
Долю важить на вазі.
Всі халіфу поклонились,
На диванах розсадились
І приказу мовчки ждуть;
Та халіф про щось гадає
І на троні не сідає,
І приказу щось не чуть.
Усміхнувся, аж хихикнув,
Джіафара к собі кликнув
І сказав: «Пішли сейчас
До всіх міських комендантів,
Хай шлють возних і трабантів
І окличуть цей указ:
