Так промовив: «Глупий єсь!
Я Бассім! Хай світ весь знає!
І Аллах про мене дбає,
Хоч нехай халіф стечесь.
«Бань не сміє він заперти.
Баннико́м і жить, і вмерти
Я бажаю — й буде так.
Бач, вина ось наливаю!
Слухай, пісню заспіваю,
Хоч ти вішайся на гак!
«Ой я собі садівни́к, садівни́к,
В мо́їм саду лабазни́к, лабазни́к,
Між лабазом стежка бита;
Чи то хлопець, чи то дід
Мо́їм садом вільно йдіть, —
Від дівчат жадаю мита.
«Як погана — подарую,
Як красуня — поцілую,
А хто заздрий, тому пшик.
Всім магнатам, бузувірам,
І халіфам, і візирам —
Хай ім жаба під язик!»
Так Бассім собі співає,
Їсть, і смокче, й попиває,
Поки півень не запів.
Ось із лавки гості встали
І Бассіма попрощали, —
Вже пора рушать домів.
Але так нам тут приємно,
Так ваш любий голосок,
Що для дружньої розмови
Ми й на другу ніч готові
Ще забігти на часок».
