Цю сторінку схвалено
Тут Бассім свої припадки
Розповів їм, як з нотатки,
І додав такі слова:
«Хай тепер халіф дуріє,
Та судів замкнуть не сміє,
Лад державний розідрать.
Я ж при Божій запомозі
Хочу йти по тій дорозі,
Возним жити і вмирать».
Тут ще раз вина наливши,
Чарку душком спорожнивши,
Вгору склянку він підніс,
Та тут хлипнув, захлиснувся,
Потім тупнув, обернувся:
«Чхи! халіфові під ніс!»
«Стій же ти мені, п'янюго,
Завтра я захо̀плю туго
Тебе в руки! Будеш знать!»
Так халіф наміркувався,
Попрощався і подався
У свою палату спать.
ПІСНЯ ДЕВ'ЯТА
Вранці-рано засвітало,
Встав халіф і, як пристало,
Зараз в радну залу йде;
Там візири і еміри,
Панства і дворян без міри,
Все це на халіфа жде.
