Буде знов вино й печене! —
Сам собі він гомонів. —
«Тю на мене, дурачину,
Що я думав: дай покину
Пречудовий цей Багдад!
Де ж би інде міг так цупко
Заробить такую купку
Драхм, їй-богу, двадцять п'ять!
«Боже, ти мене сьогодні
Випровадив із безодні,
Змусив шлях оцей обрать!
Тож клянусь: це все недаром
Твоя воля: тож більдаром
Хочу жити і вмирать.
«А що ти і пізно й рано
Дбав за мене, то погано
І нечесно б я вчинив,
Якби на такий припадок
Свій звичайний розпорядок
Цеї ночі я змінив.
«Та на збитки сим драбугам,
Скупарям і волоцюгам,
Що до мене пхають ніс,
Я сьогодні — не жартую,
Вдвоє більше накупую
Всіх присмаків, хай їм біс!»
Так собі, додому йдучи,
Міркував Бассім наш ручий,
А як в хаті сво́їй став,
У буденне перебрався
І на торг собі подався,
Йдучи, весело свистав.
Тут удвоє — хлоп силенний —
Понад свій бюджет щоденний
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/184
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page184-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)