„Що вже я його благаю:
«Ей, пильнуй худоби, сину,
Щоб вовки її не рвали
Або в шкоду щоб не йшла!»
„Та куди тобі! Щоднини
Все одна бракує штука.
Шкоди наробив без міри —
Мушу розуму повчить“.
„Пане, — крикнув битий хлопець, —
Мій господар скупиндряга,
Б'є мене, щоб я від нього
Втік зі служби пред часо̀м,
„Щоб мені не заплатити“.
„Брешеш, драбе!“ хлоп озвався.
„Сам ти драб і сам ти брешеш! —
Гримнув грізно Дон Кіхот. —
„Зараз відв'яжи хлопчину!“
Хлоп покірливо послухав.
„Зараз заплати біднятку
Все, що винен ти йому!“
„Пане, я не маю грошей
Тут у лісі. Хай Андрійко
Перейдесь до мого дому,
Я віддам йому, що слід“.
„Пане, — злебедів Андрійко, —
В дім його я не пока́жусь,
Там мене він обезвічить!
Це без серця чоловік!“
„Ні, небоже, не посміє
Він піднять на тебе руку,
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/260
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page260-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)