Цю сторінку схвалено
Того лицаря шукати,
Щоб тобі цей біль злизав!“
І пішов мужик, а хлопець,
З болю стогнучи, зібрався
В путь, щоб лицаря шукати,
Що мав біль його помстить.
Так то наш преславний лицар
Боронив святу невинність,
Так поборював неправду,
Людську кривду направляв!
IX
„Понад всі дівчата в світі
Ти тепер найщасливіша,
О прекрасна Дульчінеє! —
Бубонів собі під ніс. —
„Бо ж тобі судила доля
Власть над першим з-між лицарства,
Над преславним Дон Кіхотом,
Що поборює все зло!“
Так бурчав собі наш лицар,
Плетучись безлюдним шляхом,
Аж нараз напроти нього
Їде купочка людей.
Це купці були з Толедо;
Маврітанські парасолі
Над собою розіп'яли,
З ними з десять слуг було.
