„Hy, так слухай, брате Санчо!
Як здобуду сильне царство,
Дам тобі островець гарний,
Щоб ти в ньому володів.
„Губернатором, мій друже,
На великому остро̀ві
Я зроблю тебе. Ну, як же,
Хочеш їхати зо мною?“
„Губернатором остро̀ва
Я згоджаюсь бути, пане.
Будь він і який великий,
Я вже зро̀блю в ньому лад!“
Отаку зробивши згоду,
Лицар і славетний джура
Та́йком почали збираться
На діла лицарські в путь.
Дон Кіхот, що міг, попродав,
Де лиш міг, дрібних позичив,
Справив щит, пола́тав шо̀лом,
Спис новий десь роздобув.
Санчо взяв осла з собою —
Звавсь Сірко і був правдива
Перла у ослячім роді —
Та й барильця не забув.
Через плечі добру торбу
Перевісив, в неї шмаття
Сво̀го й панського наклавши,
До дороги був готов.
І от раз у темну нічку
Змовились оба́, жіноцтву
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/274
Зовнішній вигляд
Цю сторінку схвалено