Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/307

Ваша поміч нам потрібна —
Завтра й чорт нам не страшний.

„Завтра я не сплю, не їм,
Поки не зварю чудовий
Харабрасовий бальзам
І всіх болів не позбудусь!“

Глянула на Дон Кіхота
Та шинкарка, мов на тура,
Та й питає Санчо Панси,
Що їй видавсь розумнішим:

„Хто це є ваш пан, мій друже?“
„О, мій пан — це славний муж! —
Мовить Санчо. — Найблудніший,
Найхрабріший між лицарством!“

„Чом же це він найблудніший?
Що за гідність це така?“
„О, це гідність страх велика:
Нині буків повні плечі,

„Завтра царство, і корона,
І остро́в для джур вдодатку”.
„Чом же ви, — пита шинкарка, —
Не здобули й графства ще?“

„О, ще час короткий, пані!
Місяця нема, як ми
Їздимо пригод шукати.
Та й пригоди ті, що досі

„Нам лучалися, були
Все дрантиві. Та як Пан Біг
Дасть нам видержать всі біди,
Буки, болі, битви й глум,